//Індоєвропейська спадщина в лексиці слов’янських, балтійських, германських і романських мов

Індоєвропейська спадщина в лексиці слов’янських, балтійських, германських і романських мов

80.00

Індоєвропейська спадщина в лексиці слов’янських, балтійських, германських і романських мов: семантичні та словотвірні зв’язки і процеси / Відп. ред. В. П. Пономаренко. – 2013. – 604 с.

Мова видання: українська

Описание

Колективна праця відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України концептуально продовжує серію порівняльно-історичних студій, присвячених незмінно актуальним питанням етимології і семасіології германських, балтійських, слов’янських та інших індоєвропейських мов. Ідеться про подальше дослідження різнотипних семантичних процесів, які супроводжували й супроводжують еволюцію лексичного складу індоєвропейських мов. Використовується випробуваний у попередніх роботах метод германо-балто-слов’янських лексичних ізоглос, що відбивають різнотипні лексеми спільного походження в різних мовах, а також загальномовний тематичний принцип, тобто розглядаються міжмовні лексико-семантичні групи, об’єднані спільним основним значенням. Водночас автори намагалися охопити якомога більшу кількість нового фактичного матеріалу з метою створення повнішої і об’єктивнішої картини. Для науковців, викладачів, аспірантів – філологів, які займаються або цікавляться фундаментальними проблемами історичного розвитку мов світу.

ВСТУП. Індоєвропейська лексична спадщина: традиції вивчення й напрями дослідження
Частина 1. РОЗВИТОК СПІЛЬНОЇ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ В СЛОВНИКУ ГЕРМАНСЬКИХ, БАЛТІЙСЬКИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ
Литовська і прусська назви книги: проблеми демінутивних форм
Прус. gaylux E 661 ‘горностай’ і д.-рус. бѣлъка: спільна модель двох новотворів
3. Прус. pele E 710 ‘wye’: ‘сірий птах’ чи ‘миша’?
Назви срібла в індоєвропейських мовах Назви сірого кольору у слов’янських та інших індоєвропейських мовах
6. У пошуках слов’янських когнатів: лит. stãbas ‘cтовп, колона; ідол’ – д.-ісл. stafr ‘паля; пень / корінь / стебло; літера / руна’
Д.-сканд. sindr ‘oкалина, шлак’ – цсл. сzдра ‘загустіла рідина’ Іcл. þungur – лит. tingùs – рос. тяжкий, тяжелый (Розвиток індоєвропейського кореня *tengh- ‘тягти, розтягувати, натягувати’ у германських, балтійських і слов’янських мовах)
9. Індоєвропейський корінь *(s)keub/p- / *(s)koub/p- / *(s)kEb/p- ‘згинати(ся); підніматися, височіти, огинати’ і його реалізація в германських, балтійських і слов’янських мовах
10. Нім. Wiese – лит. viksvà – блр. віш
Частина 2. ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ ЗВ’ЯЗКИ РОМАНСЬКИХ, ГЕРМАНСЬКИХ, БАЛТІЙСЬКИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ
К проблеме дериватов в исторических и этимологических словарях балтийских и славянских языков
2. Балто-слов’янський суфікс збірності -or- / -arь 3. Індоєвропейський суфікс -isko і його розвиток у мовах різних груп
Суфікс -sk- у германських мовах: генеза та еволюція синонімічних суфіксів
Частина 3. ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ ЯК РЕЛЕВАНТНА ОЗНАКА СЕМАНТИЧНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ МОВ
Визначальні напрями й основні тематичні характеристики вторинної номінації у сучасних індоєвропейських мовах Дохристиянські початки прусської та німецької назв королька в Ельбінзькому словнику
3. Вторинна номінація в ад’єктивній сфері за ознаками кольору: ісл. rjúpa – лтс. rubenis – укр. рябий
4. Птахи, охрещені іменами святих (Романські орнітоніми як християнські антропоморфізми)
До походження італійської назви mulacchia, або Як сорока-ворона стала черницею
6. Апелятивація етнонімів у романських та інших індоєвропейських мовах
7. Вторинна номінація у займенниковій сфері
Список скорочень
Джерела й література
Мови, варіанти, діалекти

Автор

Отзывы

Отзывов пока нет.

Будьте первым, кто оставил отзыв на “Індоєвропейська спадщина в лексиці слов’янських, балтійських, германських і романських мов”